“Вебірей” 2010
1. Алісо, чому Ви вирішили присвятити частину життя фізіогноміці? Що послужило поштовхом до вивчення людського обличчя?
Як з’ясувалося від мого вчителя, у мене була схильність до того, що я наполегливо зможу займатися настільки вузьким і глибоким напрямком діяльності як фізіогномічна експертиза. Адже там маса дрібниць, деталей і особливостей. Своя етіологія, генез і патогенез. Це все не просто. І я вважаю, що бажання бути професіоналом – є одним із головних стимулів, якщо починаєш таку справу. Крім того, мені дуже подобається цей напрям психології тим, що він структурний, прикладний, системний і ефективний на 98%. Що може бути краще? Тим паче в основі фізіогномічної експертизи лежить: медицина (дерматологія, психіатрія, терапевтична діагностика, травматологія, пластична хірургія, судмедекспертиза тощо. ), психологія (персонологія, психосоматика, клінічна психологія, енергетика, особистісний розвиток, дитяча психологія, вікова психологія тощо), криміналістика (брехня, схильність до злочинних діянь, психологія злочинця тощо), косметологія, візаж, іміджелогія, стилістика, політологія. Це все дуже цікаво – що мене і приваблює. Величезний науковий інструментарій, маса експериментальних робіт і діагностичних даних. Тобто це не вигадані “знаки обличчя” або квазі-знання – а науково і системно обґрунтовані багатьма науками, правильно структуровані в теорію і практику реальні знання. Просто не кожна людина зможе освоїти експертизу, оскільки набагато простіше даються окремі напрямки просто фізіогноміки, наприклад: бізнес-фізіогноміка, кольоровідділення або коротка система візуальної діагностики (яку використовують HR-ри).
Крім того, фізіогноміка – не тільки вивчення обличчя. У складі фізіогномічної експертизи є розділи конституціональної фізіогноміки та конституціональної патофізіогноміки (особливості будови тіла та особливості відхилень у розвитку статури). Тобто розглядають форму тіла, розміри та їхні відповідності, вид (норма, хвороби, відхилення від норми), особливості, проблеми, феномени тощо. Тож погодьтеся – є чим зацікавити!
2. “Фізіогномісти знають, за якими ознаками можна визначити майбутню зірку шоу-бізнесу або олігарха” – чи так це? Чи можна розгледіти на обличчі дитини майбутнє? З яких років на нашому обличчі проявляються перспективи?
Фізіогноміка – фактична наука. Тобто вона констатує те, що є тут і зараз. Вона не будує прогнозів, заснованих на чиїхось думках, безпідставних здогадках або ворожіннях. Жодних передбачень чи доленосних обіцянок. Жодних пророцтв і змін долі. Жодної екстрасенсорики та магії. Усе це – не до фізіогноміки. Ось те, що є на обличчі зараз, – те й фіксує експерт – фізіогноміст, який застосовує суто наукові (хоча й закриті) методики діагностики. Інше питання, що це не зрозуміло і важко пояснити для обивателя – але це нормально. Бо досвід необхідний не менше 6 років для застосування хоча б поверхневої діагностичної роботи. Бо освоїти теорію (не кажучи про практику) – а це багаторічні пласти знань. Тому на запитання: “як ви це робите? Як ось ви зараз це проаналізували?” – доречним буде порівняння з вивченням японської або російської мови. Наприклад: чому ви пишете грамотно? Чому така логіка і послідовність ієрогліфа? І т.д. Це досвід, знання, правила – які лягли на підсвідомість.
Цікавим є також напрям вивчення минулих впливів на наше обличчя та їхніх слідів. Це (на відміну від “передбачень майбутнього”) фізіогноміка визначає, оскільки ми на обличчі залишаємо дуже багато пережитого нами. Коли щось із пережитого відпустить нас емоційно – то або слід залишиться (як часто буває з глибинними психологічними травмами), або змінені форми слідів (залишкові явища, або частіше захворювання – як наслідок). Деякі особливості можуть зникати безслідно, але, як правило, дуже рідко і тільки після опрацювання з психологом.
Щодо дітей – оптимально діагностувати їх починаючи з 7 років. Саме з цього віку ми можемо оцінити весь спектр сформованої Особистості та її проблеми. І знову – жодного майбутнього. Факти й особливості минулого та нинішнього розвитку, крапка.
Що стосується вашого запитання про “перспективу” – то такого поняття не існує у фізіогноміці. Є комплексні основи, які можна попередньо розділити на особистісні й такі, що пов’язані з нашим характером. На тлі їх, можуть бути спадкові та набуті здібності, потенціал, схильності. Усе це – фізіогноміка визначає досить швидко й ефективно.
3. Як Ваші знання та вміння допомагають Вам у житті, у побудові стосунків?
Я намагаюся не використовувати свої знання в особистих стосунках, оскільки це порушує рівність партнерів і просто – не чесно. Таким чином, застосовуються мною експертиза, фізіогноміка, персонологія – тільки для ділових і професійних цілей, а в інших випадках – я переключаю свою увагу з підсвідомого аналізу людей на отримання задоволення від спілкування з ними.
4. Кажуть, що професійний психолог, і тим паче фізіогноміст бачить людей наскрізь. Раз мовчить – значить, тебе аналізує. Чи так це? У спілкуванні зі сторонньою людиною, не клієнтом, чи часто Ви використовуєте свої вміння?
Експерт – фізіогноміст – бачить, як ви кажете, “наскрізь” – структури, основи, спадковість і багато (майже всі) блоків життєдіяльності людини. Мовчання – не ознака аналізу. Наприклад, я аналізую людину на підсвідомості, а в цей період – можу легко читати лекцію або вести бесіду на віддалену від психології тему. І цей процес ніяк не заважає вивченню мною людини. Це питання досвіду і знань. Тим паче часу на повноцінний і всебічний аналіз Особистості, мені потрібно від 1 до 5 хвилин.
5. Якби хто-небудь написав біографічну книжку про вас, яка б у неї була назва?
Ну, я більше відношу себе до людей, які займаються наукою, дослідженнями, глибинним аналізом – і практично застосовують усе це з метою допомогти людям. Зважаючи на це, книжка мала б називатися “Наука і практика експерта – фізіогноміста”, щось таке, напевно. Ну а сіли серйозно, добре б мені самій знайти час і, нарешті, написати низку книжок про практичну фізіогноміку (за гострою відсутністю таких).
6. Алісо, хто найчастіше до Вас звертається по допомогу, як до психолога, фізіогноміста?
Абсолютно різні люди. І за віком, і за проблемами, і за статусом, і за професією (навіть психологи, лікарі), і за достатком. Скажімо так – усі верстви суспільства. Тим паче, у мене немає особливих пріоритетів чи обмежень роботи, і клієнти та партнери про це знають. Будь-хто, хто має бажання чи потребу в моїй допомозі – може сміливо звертатися.
7. Чи звертаються до Вас політики, публічні люди? Наприклад, для створення необхідного образу, іміджу?
Так, і досить часто. Що далі, то активніше.
8. З якими проблемами до вас зазвичай приходять люди?
З такими, які їх турбують. Зазвичай, це особистісні проблеми і, як наслідок, пов’язані з цим невдачі у спілкуванні, роботі, позиціонуванні себе і прийнятті себе…
9. Які найважливіші принципові складові для діагностики?
Наявність якісних фото, достатньо 3-4 штуки (із зазначенням, у який період часу їх зроблено, а також свіжі фото – для того, щоб визначити, який вигляд має людина на даний момент часу), дата народження (для того, щоб звірити рівень старіння шкіри, наявність та фактуру зморшок, родимок і особливостей обличчя – стосовно біологічного та психологічного віку) та сам запит (де докладно описати, що саме клієнту важливо проаналізувати передусім – здоров’я, особистісні особливості, проблеми – в міру їхньої виразності, кар’єру, сумісність з іншими проблемами, кар’єру, сумісність з людьми).
10. Чи буває, що Ви відмовляєтеся від клієнта?
Буває. Але якщо таке відбувається – то одразу. А якщо починаємо працювати – то це вже соціальний контракт, який я, зі свого боку, доводжу до кінця.
11. Чи є, на Вашу думку, поняття “хороший/поганий клієнт”?
У мене індивідуальний підхід до людей, тому – ні. Кожен клієнт для мене особливий.
12. Добре, коли прочитане з нашого обличчя – позитивне, а що робити, якщо обличчя розкриває глибоко заховані комплекси і те, що роками ховалося? Як на це реагують клієнти?
13. Якщо до обличчя були докладені руки хірурга, як фізіогномісту зрозуміти, що є істиною?
14. Що б Ви хотіли побажати читачам нашого журналу?
Насамперед – поваги одне до одного, психологічної гармонії та відсутності внутрішніх конфліктів. А по-друге – побільше відпочивати і правильно харчуватися. Усе це – запорука здоров’я.
