Публікація Аліси Анісімової в журналі “Домашний очаг”. 12.2010
У нашої героїні, Аліси Анісімової, така робота: читати по обличчю і допомагати людям знайти своє Я. Вона – фізіогноміст…
Читання по обличчях
Кроки долі
Я точно знала, ким буду, тому вступила на психологічний факультет Київського національного університету ім. Т. Шевченка. Проте справжньою подією, що визначила мою долю, стало вивчення закритих методик із фізіогноміки – я стала єдиною, кого відібрали для навчання. Фізіогноміка – це наука, що дає змогу визначити тип особистості людини, а також душевні якості (вроджені та набуті) виходячи з аналізу характерних особливостей її обличчя, психологія.
Фізіогноміка – не вигадані “знаки обличчя”, як думають дехто, а науково обґрунтовані, структуровані в теорію і практику знання. Це і величезний науковий інструментарій, і маса експериментальних робіт, і діагностичні дані. На їх освоєння в мене пішло понад шість років. Сьогодні я – єдиний експерт у Європі з фізіогноміки, президент міжнародної Ліги психологів і психотерапевтів.
Обличчя науки
Моя місія
Знання, які я здобула в університеті, під час проходження практики в психоневрологічній лікарні, а також вивчаючи більше ніж 3 000 практичних методик з фізіогноміки, знайшли втілення в одному з моїх перших масштабних проєктів – я створила Центр Вивчення Особистості (ЦВO). На відміну від більшості психологічних центрів, у яких практикують виключно складання психологічного портрета, ЦВO займається науковою роботою. Ми досліджуємо різні феномени, розробляємо нові методики, проводимо консультації, допомагаємо людям. У нас є сайт www.cil.in.ua, на якому можна читати статті про фізіогноміку, ставити запитання й отримувати кваліфіковані відповіді, брати участь у вебінарах (онлайн-семінарах).
Пізнати себе
До мене як до психолога-персонолога й експерта-фізіогноміста по допомогу звертаються різні люди. І запитання, які вони ставлять, теж стосуються різних сфер життя. Нині одним із найпопулярніших напрямів є складання психологічного портрета: наприклад, портрета сумісності – я аналізую двох людей, щоб зрозуміти, чи підходять вони одне одному. Робота за ним ведеться, як правило, дистанційно (для цього я використовую якісні фотографії). Так вона ефективніша, адже під час очного вивчення слова та емоції людини часто відволікають від глибинного аналізу її особистості.
Стаття опублікована в журналі “Домашний очаг” (Україна) 2010 грудень, www.goodhouse.com.ua