Photo by Adrian Swancar on Unsplash
Статті

Надбрівні дуги видають жорстокість?


Р: Чи правда, що обличчя людини як відкрита книга?

А: Для експерта-фізіогноміста з 10-ти річним досвідом роботи – так. Але не кожна людина має читатися, бо це колосальні енерговитрати, і я, як професіонал, розділяю, де робота (треба аналізувати для діагностики та допомоги), а де ні. Реальної роботи багато і на неї потрібні сили. В іншому випадку уявіть, ви виходите на вулицю, а там багато різних людей – навіщо знати про них щось більше? Звісно, якщо хтось привертає мою увагу якоюсь особливістю – то так, вивчаю, але людина цього не помічає, бо для аналізу необхідно 3-5 секунд (середня тривалість погляду “мигцем”).

Р: Бувають курйози пов’язані з професією?

А: Трапляється. Особливо коли люди мене впізнають і сміючись починають ховати обличчя. А ще буває, коли підходять, наприклад, у кав’ярні й запитують – а ви мене вже вивчили?

Буває цікаво дивитися на реакцію, особливо коли співрозмовник не обізнаний щодо мого професійного спрямування. Наприклад, нещодавно сиділи з подругою в ресторані і до нас мала під’їхати її колега. Коли вона під’їхала і почала робити замовлення страви, до нас підійшов чоловік і запитав: під час мого вивчення, чи не здалося вам, що в мене проблеми з легенями? Колега спочатку подумала, що це розіграш і почала посміхатися. Але з моєї відповіді зрозуміла, що він серйозно.

Р: Багато розважальних сайтів балують нас роз’ясненнями, як розпізнати суть… ну, наприклад, нареченого, придивившись уважніше до його брів, вилиць, розрізу очей, родимок…

А: Ой так, не кажіть… (сміється). Зараз справді розвелася маса підривників іміджу науки фізіогноміки. Річ у тім, що фізіогномічна експертиза – це науковий напрям, який визначає з точністю до особливостей не тільки характер людини (характер – узагалі найпростіше), а всю структуру її Особистості та наявних викривлень, патологій і потенціалу. Тільки, як ви кажете, “придивлятися” має не обиватель, а експерт-фізіогноміст, який володіє досвідом і знаннями персонології, клінічної психології, психології травм і безліччю іншого наукового інструментарію, не кажучи вже про фізіогноміку (яка має свою структуру й наукову базу, що складається з понад 80 ключових напрямів). Я дуже багато часу присвячую експертному розробленню, адаптації багатьох технік, проводжу серйозні дослідження, на базі яких можу робити висновки, підкріплені експериментально. Тож мій напрямок роботи включає дослідницький напрямок і активно бореться з інформацією розважальних сайтів для обману тих, хто справді потребує допомоги експертизи обличчя і хоче виявити проблеми для того, щоб одужати. Просто зараз такий час, що люди хочуть отримати швидкі гроші, а щоб професійно практикувати ці дуже непрості напрямки, треба справді багато і довго навчатися, і рідко хто зможе це витримати. На сьогодні в мене два учні і вони обидва практикують у Центрі вивчення Особистості. Тож за експертною фізіогномікою не варто йти на розважальні портали.

Р: Який найголовніший критерій визначення що вас обманюють, кажучи що застосовують фізіогноміку?

А: Коли кажуть, що фізіогноміка пророкує майбутнє. Це одразу обман, оскільки фізіогноміка покликана констатувати тільки те, що є зараз (потенціал, хвороби, травми та інше), і минулі психологічні травми за умови того, що їхній слід залишено на обличчі (тобто вони не пережиті людиною).

Р: Іноді перша реакція на людину буває: красуня, очей не відвести! А назавтра – де були мої очі? Що відбувається? І чому інколи гармонійно зовні зліплена Богом красуня на ділі інколи виявляється стервою чи дурепою?

А: Перша реакція – це завжди енергостикування (контакт енергії однієї людини з енергією іншої та взаємооцінка). Енергетика людини – за сумісництвом ще й її захисний механізм психіки. І якщо він порушений (!), то оцінка іншого цілком може бути хибною, бо підсвідомість людини фіксує в основному головне – загрозу життю, а для фіксації деталей (дурості, стервозності) – потрібні правильно виставлені “параметри” під час енергостикування. І якщо страху, побачивши вподобану людину, немає, й енергетика “дає добро”, а водночас захисні порушено й параметрів не виставлено, то якраз результат цього й буде “красуня, очей не відвести!”. Якщо таке відбувається часто й ви постійно помиляєтеся у виборі, вам необхідна діагностика з виставленням ваших ЗМ. Інакше ви просто не побачите того, що очевидно.

Крім того, така проблематика, як дурість (одразу діагностується на обличчі), брехня (діагностується як у процесі, так і епізодично, включно зі схильністю до зрад), агресія, – розглядається в тренінгу “Теорія брехні” (www.cil.in.ua) – тобто бачити це, за бажання, можна навчитися….

Р: Усі блондинки і кирпаті – дури? Що б ви могли сказати в такому разі про Мерилін Монро?

А: Немає такого поділу, є стереотипи сприйняття і стани, відчуття, емоції. Люди змінюють колір волосся, виходячи з маси чинників (вдало підкреслює овал обличчя, легше сприймається, молодить, більше личить, за модою тощо), і це абсолютно не пов’язано з дурістю. Я відчуваю себе комфортніше з темним кольором волосся, хтось полюбляє взагалі часткове фарбування – справа смаку і бажання, самосприйняття.

Але особливості (химерність, явна незручність зачіски, вплив зачіски на спотворення зору тощо) – фізіогноміку приваблюють і часто беруть участь в аналізі іміджу такої Особистості та діагностиці її психологічного здоров’я.
Мерелін Монро – жіночна і притягує своїм до речі “фізіогномічним образом” чоловіків. Чому фізіогномічним? Є таке поняття “фізіогномічний образ” – значення якого: вибір такого стилю та міміки, що здатна досягти поставленої мети (в її випадку це жіночий магнетизм, з домішкою феномену “фатальної жінки”).

Р: Чи правда, що тонкі губи видають злих, заздрісних людей? На що ще ви порадите звернути увагу під час знайомства з людиною ?

А: Злих так. А ось щодо заздрісних є низка моментів, які треба враховувати. Це область не тільки губ, а й очей, комплексна відповідність м’язових реакцій. Бо заздрість – це постійна особливість, що посилюється, постійно потребує підживлення й підкріплення, щоб потім почати витрачати це підкріплення проти самого заздрісника (такий процес її перебігу).

Взагалі, під час знайомства рекомендується звертати увагу на надбрівні дуги (жорстокість), відкритість погляду за нормального спілкування (надто відкритий – це невроз, здивований – демонстративність, конфліктність, примружений із нахилом голови – недовіра, підозрілість, недовірливість). І на все це треба звертати увагу до того, як набуде чинності “фактор довіри” до нової людини.

Р: Фаїна Раневська дивовижний приклад людини, яка в старості стала красивішою за себе саму в молодості. Чи говорить це про що-небудь?

А: Звичайно, про дуже багато чого. Людина з віком – збагатилася масою нових вражень, емоцій, почала відчувати те, що зробило її красивішою внутрішньо (групи позитивних емоцій), відбившись на обличчі через особистісні спектри (особливості характеру, індивідуальність, сприйняття, мислення тощо). Тобто вона щиро відчувала саме “правильні” почуття, а не злість, агресію та інші складові, що знищують молодість обличчя.

Р: Якщо наші риси обличчя так тісно пов’язані з характером, чи змінює людину внутрішньо пластична операція?

А: Вони не “тісно пов’язані”, а безпосередньо залежать. Мімічні м’язи, на відміну від скелетних, не мають подвійного прикріплення на кістках, а вплітаються в шкіру або слизову оболонку, при цьому не маючи фасцій (Фасція – це оболонка зі щільної волокнистої сполучної тканини, яка покриває м’язи, багато внутрішніх органів, кровоносні судини, нерви) і, скорочуючись, приводять у рух шкіру. При розслабленні від міміки – шкіра повертається до попереднього стану. Це процес, що відбувається за будь-якої мімічної форми. Тобто які ми всередині – те ми і відчуваємо: і міміка, і мікроміміка формує на обличчі постійні зморшки (від народження наявні у кожного з нас). Характер таким чином повністю відображений на обличчі, просто виявити його може тільки професіонал, оскільки, як я говорила вище, – це великий пласт знань і наук. А що робить з нами пластика? Вона натягує шкіру штучно, і на якийсь період приводить м’язи обличчя в повну бездіяльність. Але якщо ми не змінилися всередині, то ми будемо теж саме відчувати і зморшки знову з’являться досить скоро. Інша справа – якщо ми змінилися всередині! Тоді й пластика нам не потрібна, і вона буде замінена зовсім іншим обличчям, з новим характером на ньому. Таким чином, пластика нас внутрішньо може поміняти тільки за нашого бажання й участі відчувати й відчувати. В іншому разі м’язові реакції властивих нам відчуттів – повернуть колишнє обличчя.

Психолог-персонолог,
Експерт-фізіогноміст
Центру вивчення Особистості (ЦВО) (www.cil.in.ua)
Аліса Анісімова

More in:Статті