Photo by Markus Spiske on Unsplash
Розробки

“Комплекс коханки”: особливості положення

Стосунки коханців, як і будь-який міжособистісний союз, мають свої особливості та недоліки. Але психіка людини, як правило, неухильно прагне постійності, а не отримуючи її, часто вдається до різних хитрощів або утисків себе. Таким чином, у людини народжується комплекс.

Поняття “комплекс” (від лат. complexus – зв’язок, поєднання) – сукупність предметів або явищ, що становлять одне ціле) – у психології – з’єднання окремих психічних процесів у якесь ціле. Згідно з психоаналізом З. Фрейда, комплекс формується навколо потягів, які зазнали витіснення в сферу несвідомого (напр., т. зв. “Едіповий комплекс” – як результат витіснення в ранньому дитинстві ворожих імпульсів по відношенню до батька). В “індивідуальній психології” А. Адлера головна роль відводиться так званому “комплексу неповноцінності” – відчуттю індивідом своїх органічних або психічних недоліків.

Отже, “комплекс коханки” – це набір якихось характеристик, що формують комплекс, які відповідають людині, що підходить під визначення “коханка”.
У свою чергу, саме поняття “коханка” – дуже невизначене. Тому запропоную таке визначення: це жінка, яка не перебуває в офіційному шлюбі зі своїм партнером, який, своєю чергою, перебуває в офіційному / цивільному шлюбі з іншою жінкою. Таке визначення мається на увазі саме в переломленні до опису “комплексу коханки”. І не вдаючись у ситуації, за яких жінка стає коханкою (попри те, що в багатьох темах це має ключове значення), ми виокремимо з умовного “любовного трикутника” лише “комплекс коханки” й розглянемо тільки його.

Виходячи з вищесказаного, “комплекс коханки” проявляється:
* за сильного бажання бути дружиною і, водночас, за відсутності фактичної можливості нею стати,
* коли жінка була коханкою в інших стосунках і застосовує цей стиль на нинішніх стосунках,
* за відсутності особистої самореалізації чи задоволеності та, при цьому, сильному бажанні їх отримати.

Слід так само взяти до уваги, що “колишніх коханок” – не буває, так само, як не буває “колишніх військових” або “колишніх лікарів”, з тієї простої причини, що відбиток у свідомості людини, яка прийняла на себе таку ключову за змістом роль, – виходить на стільки сильним, що здатний (“постфактум”: у разі відставки військового, звільнення з медичної сфери лікаря або для коханки – зміні статусу на дружину/знайому) реалізовуватися в подальшому вже як стиль поведінки людини, тобто відбиток на індивідуальності.
Розбиратися, що ж у голові у людини, яка підходить під визначення “коханка”, буває дуже цікаво. Але набагато цікавіше визначити деякі особливості в поведінці та їхні причини.
Виходячи з цього, Центром вивчення Особистості (ЦВЛ) було проведено дослідження згаданого вище комплексу, а саме – розбиття його на компоненти. І результати, як на мене, виявилися більш ніж цікавими:


“Демо” – власність

“У тебе що… інша?” – і так постійно. Я втомився від цих слів, вони дратують мене… Так, я сприймаю жарти, мені приємні запитання такого штибу – бо людина ревнує. Але всьому є межа, і починати будь-яке спілкування з нею зі слів “ну як, знайшов нову подружку?” або “зрадник!” – просто ідіотизм якийсь. Усе це без найменшого приводу, при тому – що ми одружені 2 роки! Чому просто не можна жити щасливо?”

Вадим 34 роки, одружений 2 роки.

“Демо” – власність – це складова “комплексу коханки”, а саме “зондування” з боку коханки свого партнера, на предмет “а чи готовий ти бути моїм цілком? Чи готовий виконувати тільки мої примхи і доводити любов? Точно?”. Це маніпулятивна техніка, що походить від “комплексу неповноцінності” у стосунках, а саме від того, що коханка наразі не має гарантій і фактичних прав на свого партнера, на відміну від його дружини (жінки, яку партнер визнав юридично, тобто уклав із нею шлюб).
Техніку “демо”-власності, так само, часто використовують невпевнені в собі дружини, які або були у своєму минулому на місці коханки (і знають цю кухню), або прийняли для себе такий стиль поведінки (а отже, готові стати коханкою, наприклад, у помсту чоловікові).
Прояв “демо” – власності – це зацикленість, невміння відпустити ситуацію, яка здатна призвести до розладів різного характеру, не кажучи вже про руйнування шлюбу.


Обман “про вагітність”

Навіть людина, далека від медицини, розуміє, що завагітніти – для жінки, можливо, навіть у разі найзахищенішого статевого контакту. Але в складі “комплексу коханки” – тактика “проби на батьківство” більш ніж популярна і навіть основна складова.

“Дорогий, у мене затримка…” – я чую раз на місяць. Я не те, що б байдужий… Я не думав про це, бо ми разом лише 4 місяці. Перший місяць – було все райдужно і чудово, але потім я почув цю фразу і почав хвилюватися. Не тому, що боявся, просто не готовий до такого серйозного кроку як розлучення з коханою дружиною, і … саме зараз. Тим паче, я зараз не на стільки облаштований, та й фінансово – не стабільний.
…Після першого разу – все обійшлося, я заспокоївся, але настав другий… а потім третій. Спочатку подумав, що це захворювання, потім нерви з її боку, потім, подумав про статеву несумісність – це до того, як я зрозумів, що все це обман і тиск з метою змусити мене одружитися з нею.
…Зараз, я прийняв рішення розійтися. Скажу їй про це завтра”.

Анатолій 27 років, у шлюбі 2 роки, зустрічається з коханкою 4 місяці.

Подібні заяви з боку коханки – у разі обману – спрямовані на те, щоб викликати в людини почуття відповідальності та змусити або підштовхнути її, під цим впливом, до прийняття відповідального рішення (а саме – взяти відповідальність за те, що сталося, на себе).

Подібні техніки від самого початку програшні, оскільки базуються на “чистому” обмані, який може розкритися в найбільш “непідготовлений” з боку коханки момент. Але її бажання поставити партнера в залежне становище і власна невпевненість настільки сильні, що коханка приймає таке рішення в одних стосунках і навіть не один раз.


“Грошовий потік”

“Брак грошей” і матеріальних благ у комбінації, що становить “комплекс коханки”, набуває явного хворобливого вигляду. І в кінцевому підсумку, сенс стосунків між учасниками – зводиться до фінансового питання. А виправдовує коханка це таким чином:

“Я – завжди хотіла бути його дружиною. Він розумний, красивий і з почуттям гумору. Але він одружений і не хоче кидати сім’ю. Я не стала чекати і теж вийшла заміж. Як не дивно – у шлюбі я щаслива, у мене турботливий і люблячий чоловік. Але я вважаю, що мій коханець має компенсувати мені “брак своєї любові” – фінансово. Він теж розуміє це і купує мені шуби, фінансує поточні витрати, відпочинок. Скоро, він планує купити мені автомобіль. А чоловік упевнений, що я успішна бізнес-леді”.

Альона 28 років, одружена 3 роки, коханка 3,5 року.

З боку чоловіка витрачати гроші на коханку – це сприймається нормально, але межа її “запитів” не повинна перевищувати його фінансові можливості, інакше стосунки здебільшого припиняються або переходять у пасивно-агресивні атаки одне одного.

Крім того, ця складова комплексу викликана тим, що коханка, як особистість, не відбулася. Реалізація – проекція неспроможності на любовні стосунки. А в цьому випадку, коханка приймає “паразитичний” спосіб життя (“утримуй мене”) і зводить його в статус нормального. Іншими словами, гроші – як самоціль стосунків – є прямим утиском особистісного зростання жінки. Пізніше, такий спосіб життя трансформується у звичку і стиль поведінки.


Приниження постійних жінок, дружин

Ця складова – є не менш обтяжливою складовою “комплексу коханки”, ніж попередні.

“…Оксана постійно принижує дружину мого друга, Вікторію, коли ми зустрічаємося для спільного походу в кафе. Вікторія – весела, добра й ерудована панянка, але постійно ображається на Оксану. І я скажу, що є за що. Постійно вислуховувати фрази на кшталт “… так, кури, що сидять удома, ніколи не стануть лебедями в небі, бо вони сидять у сараї. І який мужик не замилується лебедями?” Вікторію – я поважаю. Так, і, врешті-решт – вона дружина мого друга. А Оксана – просто коханка. Так, я не пов’язав би з нею життя з багатьох причин! … Але до чого тут одне до іншого? Ображати людей – це хибна позиція, яка не допоможе їй ніяк у стосунках зі мною”.

Владислав 35 років, одружений 6 років, з Оксаною 1 рік.

Процес приниження постійних жінок або дружин – має кілька граней.
Одна з них – це вихлюпування агресії з боку коханки, що спровокована незадоволеністю і, як наслідок, образою на: ситуацію, себе, його, дружину, постійних жінок знайомих чоловіків. Тому цей агресивний виплеск може стосуватися як партнера, так і псувати йому “свято життя”, загострюючи обстановку, здавалося б, уже сформованих взаємин або інших, навіть випадкових людей. Така поведінка поширена або у коханок зі стажем від 3 до 5 років, або у початківців.
Друга – самоствердження за рахунок приниження постійної жінки, дружини.
Третя – переконання себе в тому, що дружини перебувають у більш принизливій ситуації, ніж вона.

“Що можна взагалі сказати про дружин? Вони не гідні любові тільки тому, що вони “сірі миші” – забилися у своїй норі й чекають зарплати чоловіка. Якому нормальному мужику це треба? Зачучкані, нудні, які скаржаться і з кислою міною вечорами…”
Мар’яна, 31 рік, у розлученні, коханка “зі стажем”, вчетверте в любовному трикутнику – останні стосунки тривають 2 роки.

Самореклама

“Я впевнена в собі, красива і вільна жінка. У мене гарна машина, квартира в центрі міста і всі шмотки з бутиків. Я – гідна найкращого і готова дарувати свято “йому одному”. Жодному зі своїх коханців – я не зраджувала, завжди з розумінням ставилася до їхньої турботи про дружин, завжди прислухалася до їхніх настроїв і побажань у ліжку. Я владна, тому, коханці просто змінювали один одного. І я зрозуміла: що ж насправді – моє! Я відчула смак до життя – і я рада собі, пишаюся собою!
Я – майбутнє кохання. Я як з обкладинки журналу і зовні, мені не дають більше 23 років”.

Анна 36 років, у розлученні, коханка 8 років

Рекомендую вам прочитати мою статтю “Жінки в продажах”: практичний досвід ефективних продажів”. Суть статті – це те, що “жіночий метод” продажів – перш за все – “подача/продаж/презентація” себе, а вже потім товару. Як відрізнити де крайність, а де ще норма реального продажу себе?
Повертаючись до Самореклами, то вона складається з двох етапів реалізації. Перший – це якраз техніка аутотренінгу “полюби себе сама” або “повір у те, що ти прекрасна – і в це повірять оточуючі”. А другий – “повідом про це оточуючих, похвали себе, продемонструй любов до самої себе”.
На певну категорію чоловіків – це діє, так як і діє громадська думка, наприклад “її всі мужики хочуть, і я теж хочу” – думає він. Розрахунок під час використання “самореклами” – здебільшого на таких собі простачків, модників, молодих людей з особистими проблемами (комунікації тощо) або “комплексами меншовартості” (частіше з питання своєї власної зовнішності).
Самореклама – корисна в міру, але за активного застосування такої техніки – це стає складовою “комплексу коханки”, що популярна в жінок з особистими комплексами чи соціальними проблемами (з регіональних глибинок, які не мають прописки в місті, незаможних, із багатодітних родин або навпаки – вона єдина й розпещена увагою дитина).


Змагання (болісне)

прагнення всупереч усьому бути кращою

За результатами дослідження ЦВО (Центр Вивчення Особистості), діагностика жінок, які були у своєму житті коханками, зафіксувала наявність у них так званого “змагального запалу”, тобто схильності до суперництва, змагань із подругами, знайомими і навіть сторонніми жінками.
Теми для змагань зазвичай: одяг, прикраси та загальний зовнішній вигляд, чоловіки, становище, робота, рівень відпочинку.
Так само, за даними ЦВО, люди зі схильністю до суперництва – є заздрісними.

Техніку “змагання” можна сміливо розглядати як частинку “комплексу коханки”. Бо коханка з таким комплексом змагається не заради самовдосконалення (що могло б позитивно позначитися на її особистісному зростанні), а заради того, що б зробити “на зло” всім іншим, чим і довести свою незаперечну перевагу.

“Коли ти ростеш і не маєш нічого, окрім старих джинсів сестри – це межа. Люди переходять її, потребують і запам’ятовують цей час назавжди. Я така. Але мені пощастило. Я зустріла Його і Він – купив мені купу всього того, що просто ніколи мені не доводилося бачити в такому асортименті в одному місці. Я його коханка – і щаслива. Я виглядаю як Барбі, яка дорвалася до можливостей. А в моєї подруги – залишилася та сама ситуація… Мені соромно було спілкуватися і ходити з нею, бо вона різко відрізняється за стилем одягу від мене. Я надарувала їй деякі свої речі. Але я – все одно маю мати кращий вигляд. Я – красивіша, та й це просто моя заслуга – її зовнішній нинішній вигляд…
Кілька днів тому, я зробила, до речі, цікаву річ. Подарувала подрузі таку ж блузку, як і купила собі. Принесла, вручила, а потім ненароком облила кавою. У мене – така залишилася, а вона – не дозволить собі купити нову. Нехай відчуває і цінує руку того, хто дарує…”

Валентина 27 років, коханка 5 місяців


Підбиваючи підсумки, “комплекс коханки” складається з таких елементів:

  • “Демо” – власність
  • Обман “про вагітність”
  • “Грошовий потік”
  • Приниження постійних жінок, дружин
  • Самореклама
  • Хворобливе змагання, прагнення всупереч усьому бути кращою

Більша частина зазначених вище пунктів, присутніх у жінці, вказує на потенційну схильність її до стосунків у “любовному трикутнику” за відповідних обставин, навіть за умов неприйняття подібних думок на сьогоднішній момент часу.

За даними ЦВО

1.  Чоловіки, які мають коханок, зі 100%:

– 62% має коханок;
– 20 придумують їхню наявність.
– самі перебувають у віці:
до 40 – 38%;
до 50 – 59%.

2. Жінки, були коханками:

А). 20% до шлюбу;
під час шлюбу – 36%;
після одруження – 60%;
Б). до 30 років – 26%;
після 30 років 53%;

3. Мають бажання / схильність бути коханкою заможного чоловіка / мати молоду і красиву коханку:

Жінки – 97%;
Чоловіки – 90%.


На завершення скажу, що описаний мною “комплекс коханки” – фактор, який суттєво заважає коханці комфортно для себе перебувати в умовах “трикутника”. При цьому, під словом “комфорт” – розуміється відсутність у неї внутрішньої (душевної) дисгармонії та неузгодженості, присутність відчуття повноти почуттів, емоцій і відчуття щастя. “Комплекс коханки”, за його наявності, може бути глибоко всередині або активно виражатися в поведінці коханки – що залежить від індивідуальних особливостей жінки: віку, наявності дітей, статусу, сфери діяльності та соціальної захищеності.

Крім того, наявність описаного вище комплексу в жінки – це своєрідний дзвіночок, що віщує небезпеку виникнення в неї розладів різного характеру.
Однак важливо також враховувати, що мільйони коханок не мають такого “комплексу коханки” й усвідомлюють свої “особливості становища” без будь-якої шкоди своєму здоров’ю.

Психолог – персонолог, фізіогноміст
Анісімова Аліса